Кажуть, історія – це вічність, а його культура – це той великий скарб національного надбання, що передається від покоління до покоління, примножується, збагачується.
Вивчення історії рідного краю, популяризація традицій, культурних цінностей, надбаних народом протягом століть – одне з найголовніших завдань у бібліотеці. Бо саме бібліотека – осередок збереження національної культури, народних традицій, звичаїв.
28 вересня, напередодні Всеукраїнського дня бібліотек у читальній залі бібліотеки відбувся виховний народознавчий захід, присвячений рушникам.
На заході були присутні викладачі, студенти (гр.411, 111, 131 та інші), співробітники.
Рушник – це свідчення духовного багатства, таланту і художнього смаку українського народу, який необхідно не тільки зберігати, але й відроджувати.
28 вересня до нас у коледж завітала цікава особистість, етнограф, педагог Склярова Тетяна Андріївна, яка представила свою колекцію рушників (в неї їх 90!). Ця чудова жінка розповіла майже про кожний рушник зі своєї колекції: про особливості вишивки малюнків у різних областях України, про різновиди рушників, про те, що рушник із давніх-давен був своєрідною візиткою, обличчям оселі, відтак і господині. По тому, скільки і які були рушники, створювалась думка про жінку, її дочок. У давнину він був важливим елементом оздоблення капищ, храмів, культових місць. У новозбудовану хату входили з іконою, вишитим рушником, хлібом-сіллю. Це символізувало надію на добро і щастя в житті.
Багато цікавого всі присутні дізналися й про кольори орнаментів, які наносились на рушники. Червона смуга – нехай подорожньому світить сонечко. Зелена барва – зустріч із добрими людьми, добрі покупки. Коричнева – щаслива дорога з чистим небом і ясним сонцем. Синя, жовта – символ здоров'я, удачі. Білий колір у вишивках українців – це колір сили, адже він містить всі кольори. Червоний, як і білий, є сильним активним кольором, що випромінює енергію і через те незамінний у весільних рушниках. З давніх-давен люди виявляли особливе замилування червоним кольором. У багатьох мовах одне й те саме слово означає червоний колір, а також усе красиве, прекрасне.
В рушникові – як і в пісні чи слові – закладена душа народу, скарбниця якого безмежна.
Дякуємо Тетяні Андріївні за збереження духовної і рукотворної спадщини, за можливість доторкнутися до живої історії українського народу і сподіваємось на нову зустріч.
Завідуюча бібліотекою Людмила Понкратова