З 1 січня 2013 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно". Відповідно до нього і Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" запрацював Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а нотаріуси все впевненіше виконують нові повноваження спеціального суб’єкта - державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Нотаріус як спеціальний суб’єкт здійснює функції державного реєстратора, окрім передбачених п. 4 і 6 ч.2 ст.9 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме:
- Ø ведення реєстраційних справ;
- Ø видача свідоцтва про право власності.
Звертатися до нотаріусів за проведенням державної реєстрації прав необхідно у наступних випадках:
- · проведення державної реєстрації права власності перед вчиненням певної нотаріальної дії, у разі якщо реєстрацію такого права власності було проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, тобто до 1 січня 2013 року;
- · проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва.
Звертатися до реєстраційних служб за проведенням державної реєстрації прав необхідно у наступних випадках:
- державна реєстрація права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва;
- проведення державної реєстрації прав на підставі рішень органів влади, зокрема на підставі рішення суду, органів прокуратури, податкових органів, органів місцевого самоврядування;
- проведення державної реєстрації прав, які виникли до 1 січня 2013 року та не були зареєстровані відповідно до законодавства, яке діяло на час їх виникнення.
Право власності та інші речові права на нерухоме майно реєструються в реєстраційній службі за місцезнаходженням такого майна.
Державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії проводиться одночасно з вчиненням такої дії. Відповідно до п. 5-5 ч. 1 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень в разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.
Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав, видається:
- фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об’єкти нерухомого майна;
- членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;
- юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об’єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками);
- фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується);
- фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об’єкт нерухомого майна, переданий їм;
- реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об’єкти нерухомого майна;
- у разі виділення окремого об’єкта нерухомого майна зі складу об’єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об’єктів;
- фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки;
- в інших випадках, встановлених законом.
Свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором прав і засвідчується печаткою.
У зв’язку з прийняттям ЗУ «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» щодо ставок за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно від 20 листопада 2012 року № 5508-VI, з 1 січня 2013 року запроваджено справляння державного мита за проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно; іншого речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно, та зарахування цих коштів до Державного бюджету України.
Відповідно до цього Закону за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно необхідно буде сплатити 7 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно - 3 неоподаткованих мінімуми доходів громадян.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Так, до 1 січня 2013 року державна реєстрація:
- права власності та права користування (сервітут) на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об’єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводилася реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно;
- права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками,права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводилася територіальними органами земельних ресурсів;
- правочинів, іпотек, відомостей про обтяження нерухомого майна проводилася нотаріусами, реєстраторами юридичної особи, яка належить до сфери управління Міністерства юстиції України (п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» (Закон №1878).
Водночас, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1878 визначено, що фізичні та юридичні особи звільняються від сплати державного мита під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом.
Таким чином, фізичні і юридичні особи звільняються від сплати державного мита за проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані уповноваженими суб’єктами, зокрема підприємствами бюро технічної інвентаризації, органами земельних ресурсів, відповідно до законодавства, яке діяло до 01.01.2013 року.
Викладач правових дисциплін Т.В.Демченко