13 квітня 2012 року Верховна Рада України ухвалила проект Кримінально-процесуального кодексу, норми якого набрали чинності 20 листопада 2012. Першочерговим завданням нового Кримінально-процесуального кодексу є захист прав людини та громадянина( ст. 2, 7 КПК).
Основними новелами Кримінально-процесуального кодексу є:
1. Впровадження нової категорії «кримінальні правопорушення», яка буде поділятися на злочини та кримінальні проступки за критерієм тяжкості.
У КПК детально описана процедура розгляду таких правопорушень, у тому числі і процедура спрощеного провадження.
Одночасно з набранням чинності нового КПК починає функціонувати Єдиний реєстр досудових розслідувань як єдина база даних про кримінальні правопорушення в межах держави.
Крім того, буде створено Державне бюро розслідувань, яке займеться розслідуванням злочинів, скоєних високопосадовцями, прокурорами, співробітниками правоохоронних органів і суддями.
2. Вдосконалення системи застосування запобіжних заходів, введення такого запобіжного заходу як домашній арешт та визначення тримання під вартою як виняткового запобіжного заходу, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного або обвинуваченого.
Домашній арешт може бути застосовано на підставі ухвали слідчого судді до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Особа, щодо якої застосовано домашній арешт, перебуватиме під пильним наглядом правоохоронців. Останні мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.
3. Запровадження інституту присяжних. В судовому процесі братимуть участь двоє суддів і троє присяжних. Застосування суду присяжних передбачено в разі розгляду справ, пов'язаних з вчиненням злочинів, покаранням за скоєння яких є довічне ув'язнення.
4. Введення поняття «слідчий суддя» - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Зокрема, до повноважень слідчого судді належить вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування, прийняття рішення про здійснення примусового приводу (за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи) тощо.
5. Запровадження можливості проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення під час досудового розслідування.
Слідчі дії і допити, згідно з новим КПК, можуть проводитися із застосуванням фото- і відеозйомки. Також проголосованими нормами КПК стверджується, що слідчі дії не можуть провадитися, окрім виняткових випадків, у нічний час (з 22.00 до 06.00).
КПК також чітко встановлює граничні терміни досудового розслідування і судового провадження: для злочину середньої і легкої тяжкості - 6 місяців, для тяжких та особливо тяжких злочинів - 12 місяців.
Обвинувачення і захист отримують рівні права в зборі доказів, а також у їх наданні суду для визначення винуватості чи невинуватості.
6. Заслуговує на увагу положення ст. 45 КПК, згідно з якими захисником особи в кримінальному процесі може бути виключно адвокат.
При цьому захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Якщо особа не може дозволити собі найняти адвоката, суд, спираючись на постанову прокурора, доручає відповідному органу, який уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, повинен призначити адвоката для захисту і забезпечити його присутність у кримінальному провадженні. У свою чергу відповідний орган зобов'язаний виконати постанову суду негайно.
7. Поява можливості укладати угоди між прокурором та обвинувачуваним про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним, що дасть змогу скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.
Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Укладення зазначених угод може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Як випливає зі змісту наведених видів угод (ст.ст. 471, 472 КПК), в обох випадках передбачається узгоджене покарання та згода сторін на його призначення (або звільнення від відбування покарання з випробовуванням).
8. Кримінально-процесуальний кодекс (ст.208 ч.4) запроваджує в Україні так зване правило Міранди, яке зобов'язує правоохоронців під час затримання негайно інформувати затриманого про його права і причини затримання: «Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, давати роз'яснення або показання або не говорити нічого».
Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України зумовить безліч змін до низки нормативних актів України, що знайшли своє відображення у Законі N 4652-VI від 13.04.2012 р. Загалом змін зазнають понад 70 нормативних актів, серед яких: Кримінальний, Кримінально-виконавчий, Цивільний, Цивільно-процесуальний кодекси України, Кодекс про адміністративні правопорушення та Кодекс адміністративного судочинства України, Закони «Про судоустрій і статус суддів», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про прокуратуру», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про попереднє ув'язнення».