За умови малозначності вчиненого адміністративного проступку орган або посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адмінвідповідальності й обмежитись усним зауваженням. Натомість до компетенції суду розгляд таких питань не належить.
Такого висновку дійшов Вінницький апеляційний адміністративний суд на підставі положень кодексів про адміністративні правопорушення та адміністративного судочинства у справі №686/11550/16-а, скасовуючи постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.07.2016.
Так, громадянин просив суд змінити постанову про накладення адміністративного стягнення та звільнити його від відповідальності за порушення п.8.4 (в) Правил дорожнього руху, а саме — зупинку в зоні дії знака «Зупинку заборонено» на відстані 60 м за малозначністю такого порушення, обмежившись усним зауваженням.
Водночас, як зазначено в постанові ВААС, згідно з положеннями ч.1 ст.122 КпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги в русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а також недотримання встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Керуючись цими нормами законодавства, інспектор патрульної поліції роти №2 батальйону управління патрульної поліції в м.Хмельницькому виніс постанову серії ПСЗ №046044, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Крім того, у матеріалах справи міститься відеозйомка адміністративного правопорушення, що є належним доказом у розумінні норм КпАП.
Розглядаючи справу, Вінницький апеляційний адмінсуд зауважив, що відповідно до ст.22 КпАП при малозначності вчиненого адмінправопорушення орган або посадова особа можуть звільнити винного від відповідальності.
Так, суд може прийняти постанову про:
- визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень або окремих його положень, дій чи бездіяльності й про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
- обов'язання відповідача вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій;
- стягнення з відповідача коштів;
- тимчасову заборону окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
- примусовий розпуск об'єднання громадян;
- примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
- визнання наявності чи відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка гарантувала б дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Урахувавши наведені норми, колегія суддів ВААС дійшла висновку, що до компетенції суду не належить розгляд питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, оскільки такі повноваження надані особам, уповноваженим вирішувати справи про адмінправопорушення, тому позов не підлягає задоволенню.