Відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР №521 від 12 травня 1956 р. та Наказу Міністерства сільського господарства УРСР від 16 травня 1956 р. «Про ліквідацію середніх і однорічних сільськогосподарських шкіл та зміцнення бази сільськогосподарських технікумів» Сумська середня сільськогосподарська школа по підготовці голів колгоспів була ліквідована, а на її базу було переведено Роменський сільськогосподарський технікум. У подальшому навчальний заклад отримав назву Сумський сільськогосподарський технікум.

З 1 серпня 1956 р. директором технікуму було призначено Долгова Йосипа Леонтійовича, який до цього працював директором Роменського сільськогосподарського технікуму. На цій посаді він пропрацював до червня 1973 р. і був звільнений у зв’язку виходом на пенсію. З червня 1973 р. директором технікуму призено Конєва Івана Кириловича, який перейшов сюди з посади начальника Сумського обласного управління сільського господарства.

Заступником директора по навчальній частині з 1956 по 1963 рр. працювали Стороженко Степан Михайлович та Фентісов Микола Павлович. З вересня ж 1973 р. останнього змінив Слав’янський Василь Васильович, який до цього був директором Синівського сільськогосподарського технікуму, а завідувачем денного відділення став Струков Валентин Павлович який до цього працював на аналогічній посаді у Синівськогому сільськогосподарському технікумі.

Спочатку у технікумі було агрономічне та зоотехнічне відділення, а відповідно до наказу Міністерства сільського господарства УРСР № 714 від 31 серпня 1959 р. було відкрито і ще й заочне відділення.

Не закінчились реорганізаційні зміні і наприкінці 1960-их – на початку 1970-их років. Так, зокрема наказом Міністерства сільського господарства УРСР №488 від 10 червня 1967 р. Іскрівщанський сільськогосподарський технікум був ліквідований, а агрономічне відділення переведено до Сумського сільськогосподарського технікуму.
Існуючих умов навчання та побуту студентів було недостатньо. У перший рік роботи технікуму заняття проводились у переобладнаному під навчальний процес приміщенні, де до 1947 р. розміщалась контора Сумського цукротресту. Гуртожитку не було, і студенти проживати на квартирах у місті Суми і прилеглих селах та змушені були кожного дня пішки долати по 5-6 км.

Їдальня мала лише 40 місць, спортивної зали, клубу не було взагалі. Водогін працював не стабільно, була відсутня каналізація та центральне опалення. Електромережа потребувала термінової модернізації.

У навчальному господарстві відчувався брак необхідних будівель: зерносховища, овочесховища, службових на підсобних приміщень, а існуючі потребували термінового ремонту. Відчувалась низька наукова організація роботи зоотехніків 

За рахунок колишнього навчального корпусу облаштували гуртожиток на 160 місць. Значні роботи були проведені по благоустрою селища Веретенівка: заасфальтовано дороги, збудовано дорогу з твердим покриттям до міста, що дало можливість руху автобусного сполучення.

1965 р. було проведено водогін, згодом проведено високовольтну лінію електромережі. 1967-1968 рр. збудовано три 4-поверхових житлових будинки. 1970 р. було здано в експлуатацію 5-поверховий гуртожиток на 280 місць. У цьому ж році ввели в експлуатацію каналізацію, яку під’єднали до міської системи. Значну допомогу у розбудові інфраструктури навчального закладу зробили студенти, які були змушені одночасно відвідувати теоретичні заняття, і працювати у підсобному господарстві та на будівництві.

Наступним етапом зміцнення матеріальної бази технікуму стала підготовка проектної документації по спорудженню навчального корпусу, житлового будинку, центральної котельні та теплотраси. Планувалося, що будівельні роботи розпочнуться вже у 1972 р., але у зв’язку із реорганізацією технікуму всі роботи були призупинені.

1974-1976 рр. велося будівництво 24-квартирного житлового будинку. Особливістю цього проекту було те, що будівельна організація виділила лише 3-х робітників, а основну масу «робочих рук» складали учні Конотопського будівельного технікуму, Глухівського технікуму механізації і електрифікації сільського господарства, Сумського ГПТУ-16 та інших навчальних закладів, у тому числі і Сумського сільськогосподарського технікуму.

Характеризуючи контингент студентів слід відмітити, що навчальний процес у новоствореному технікумі розпочався 1 вересня 1956 р. на агрономічному і зоотехнічному відділеннях. Агрономічне відділення спочатку було укомплектоване за рахунок учнів 2-3 курсів Сумської сільськогосподарської школи по підготовці голів колгоспів, а зоотехнічне відділення – за рахунок нового набору. 1958 р. прийом студентів на зоотехнічне відділення було припинено і розпочато підготовку на новоствореному зооветеринарному відділенні. Хоча таке поєднання спеціальностей виявилось не ефективним, і з 1964 р. відновили підготовку зоотехніків окремо.

1967 р. в Сумський сільськогосподарський технікум перевели контингент ліквідованого Іскрівщанського сільськогосподарського технікуму, на базі якого створили СПТУ №8. Одночасно у технікумі відкрили відділення «Захисту рослин», яке пропрацювало лише один рік.

1970 р. було відкрито «Спеціальне відділення по підготовці керівних кадрів колгоспів і радгоспів» за спеціальністю агрономія і зоотехнія. На це відділення приймались колгоспники зі стажем роботи не менше 2 років. На достатньому рівні був і соціальних захист цих студентів: вони отримували стипендію, а на підприємстві їм виплачували середньомісячну заробітну плату. По закінченню відділення випускникам присвоювали кваліфікацію «агронома-організатора» або «зоотехніка-організатора».

1966 р. у технікумі організували однорічну школу по підготовці бригадирів польових бригад та зав. фермами.

Перший випуск агрономів денного відділення відбувся 1958 р., зоотехніків – 1959 р., а зооветеринарів – 1961 р. З січня 1961 р. почалися заняття на заочному відділенні за спеціальністю зоотехнія та агрономія. Підповідно перші випуски агрономів там відбулися 1963 р., а зоотехніків – 1964 р.

Всього випуск за період 1956-1973 рр. відображено у наступний таблиці: 

Спеціальність	Кількість випускників
Агрономія	1699 чол.
Зоотехнія	998 чол.
Зооветеринарія	323 чол.
Агрономія із захисту рослин	277 чол.
Агроном-організатор	63 чол.
Зоотехнік-організатор	73 чол.
Бригадири польових бригад	240 чол.
Завфермами	230 чол.
РАЗОМ:	3903 чол.

 

Випускники технікуму направлялися Міністерством сільського господарства УРСР у колгоспи Сумської, Харківської, Полтавської, Донецької областей. Студентів заочного відділення за клопотанням навчального закладу залишали працювати за місцем проживання. Кращих випускників рекомендували у рахунок 5% квоти на вступ до інститутів.

Варто перерахували деяких випускників тих часів, які досягли помітних здобутків у сільськогосподарському виробництві:

- Дубінін Григорій Васильович – Герой Соціалістичної Праці, голова колгоспу ім. Свердлова у Серединобудському районі;

- Іскрич Федір Маркович – Герой Соціалістичної Праці, займав посаду начальника Управління сільського господарства Краснопільського району, депутат Верховної Ради УРСР 6-го та 7-го скликань (1963-1971 рр.);

- Руденко Галина Тимофіївна – Герой Соціалістичної Праці, бригадир колгоспу «Шлях до комунізму» Конотопського району;

- Крятов Олег Володимирович – кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Кримської дослідної станції.

Цей список можна продовжувати і далі. В цілому в Сумській області практично не було такого колгоспу, де б не працювали випускники Сумського сільськогосподарського технікуму.

Варто зазначити, що у Сумському сільськогосподарському технікумі, як і зараз, значна увага приділялась практичній підготовці. Вагому роль у цьому відігравало навчальне господарство, де студенти отримували навички по виконанню виробничих процесів. У розпорядженні навчального закладу було 300 га землі, у тому числі 217 га ріллі, 9 га саду та 20 га луків та пасовищ. 

На території навчального господарства було збудовано:

1. Типовий коровник на 70 корів, де доїння, роздача кормів, прибирання навозу проводилося механізованим шляхом.

2. Типовий свинарник та маточник на 20 свиноматок з приплодом також з механізованою роздачею кормів та видалення навозу. При свинарникові було збудовано кормокухню, де встановили кормозапарник, зернодробилку, корнедробилку та інші механізми.

3. Свинарник на 200 голів.

4. Телятник на 200 голів для утримання молодняка ВРХ.

5. Зерносклад на 200 т збіжжя.

6. Конюшню на 200 голів.

7. Пункт штучного запліднення тварин. 

8. Склад для ядохімікатів, кукурудзосушилку, гараж, пилораму та автоваги.

До 1960 р. всі основні роботи виконували спеціальні робітники (трактористи, комбайнери, доярки, свинарки та інші), а з цього року вони були скорочені. На їх місце були призначені викладачі відповідних спеціальних дисциплін, які повинні були організовувати і проводити за допомогою студентів усі виробничі процеси. Показово, що всі напрямки діяльності господарства технікуму були прибутковими, а за деякими показниками навіть випереджали передові господарства Сумського району. Важливою складовою підготовки у Сумському сільськогосподарському технікумі стала організація навчального процесу. Теоретичне і практичне навчання проводилось у відповідності до навчального плану. Перед відпусткою викладачам доводилося педагогічне навантаження на наступний навчальний рік, що давало можливість підготуватися протягом літніх канікул. Кількість викладачів постійно змінювалася. Наприклад, у 1956-1957 навчальному році працювало 28 чол., а у 1966-1967 – 44 чол. Всі викладачі мали вищу педагогічну або вищу спеціальну освіту. Багато з них майже все своє життя присвятили технікуму. Це Бельницька К.І., Козакова М.В., Лабунський В.Ф., Пуме П.А., Рєзніков І.І., Свистун Є.С., Царевська М.Д., Левченко А.Г. та інші.

Частина обов’язків у функціонуванні технікуму покладалась на студентів. Зокрема протягом року вихованці брали участь у чергуванні у навчальному господарстві, як правило на тваринницькій фермі. Таке чергування тривало протягом тижня. Група студентів, яка призначалася на чергування, називалася збірна виробнича бригада. Серед них існував розподіл обов’язків у залежності від курсу. Молодші за віком чергові виконували функції фуражирів, скотників, працювали на кормокухні та на інших нескладних роботах. Старші курси працювали доярками (у тому числі і хлопці), свинарками, бригадирами, ветеринарами, сеператорщиками, лаборантами.

Зазвичай на чергування з кожної групи виділяли по 2-3 чол., які на тиждень звільнялися від занять. У процесі навчання студенти працювали на різних об’єктах і на момент закінчення технікуму мали практичні навички на всіх ланках сільськогосподарського виробництва.

З другого курсу студенти починали вивчати сільськогосподарську техніку, а після того переходили до практичних занять. Таким чином, вони вміли користуватися основними тракторами, комбайнами, мали водійські права категорії С.

1973 р. Сумський сільськогосподарський технікум перепрофілювали: розпочалася підготовка фахівців за спеціальностями «Бухгалтер сільськогосподарського виробництва» та «Технік-плановик сільськогосподарського виробництва».

1973 р. на підставі наказу Міністерства сільського господарства УРСР Сумський сільськогосподарський технікум припинив підготовку агрономів і зоотехніків, а відповідні відділення були переведені у Маловисторопський сільськогосподарський технікум Лебединського району. Одночасно до Сум перевели контингент ліквідованого Синівського сільськогосподарського технікуму Липоводолинського району, де готували бухгалтерів та техніків-плановиків сільськогосподарського виробництва.

Початок 1973-1974 навчального року видався трішки невдалим. Літо 1973 р. виявилося дощовим, з’явилась велика ймовірність знищення врожаю, яку всіляко намагалися вирішити місцева влада. Тому 1 вересня студентам було оголошено, що початок занять переноситься, а всі йдуть на прибирання врожаю картоплі в навчальному господарстві.

Площа у 7 га була розподілена між академічними групами і протягом двох днів урожай було зібрано. Іще кілька днів вихованці та викладачі працювали на сортуванні картоплі та на інших роботах по організації зберігання картоплі. З метою допомоги господарствам Сумської області, студенти 2 курсу були зняті із занять, і вони протягом місяця перебували на польових роботах.

Уже у жовтні заняття на всіх курсах було відновлено. З метою оперативного інформування студентів створили внутрішню радіомережу. 22 листопада 1973 р. вийшла перша радіогазета, в якій узяв участь завідувач навчальною частиною В.В. Слав’янський. З того часу один раз на тиждень співробітники й вихованці технікуму інформувались про події у закладі та світі. Загальне керівництво діяльністю радіогазети до 1977 р. здійснював викладач Ярослав Валентинович Войтюк.

Різностороннім і цікавим було студентське життя. Великою активністю відзначалися студенти в художній самодіяльності. У листопаді 1973 р. під час «ленінських п’ятниць», коли викладачі виїжджали в колгоспи з лекціями, студенти разом з ними виступали з концертами. Зокрема перший такий концерт у цьому році відбувся 23 листопада у с. Терешківка, а вже 30 листовада – у Маловисторопському сільськогосподарському технікумі. 

Навесні того ж року відбулася гра КВК між студентами 1-2 курсів бухгалтерського відділення. Першокурсники під час привітання демонстрували свої вокальні дані у супроводі баяну, а ось у конкурсі на кмітливість краще себе проявили студенти 2 курсу. Кульмінацією заходу став конкурс капітанів, де зустрілися Олександр Редька і Лідія Кутня. Згодом дівчата мали можливість позмагатися між собою у виконанні фізичних вправ, танцях, співі, у володінні кулінарними навичками. Усі ці завдання виконали учасниці конкурсу «А нумо дівчата!», що пройшов 21 квітня 1974 р. серед студенток 1-2 курсів.

Беззаперечне лідерство вихованців технікуму спостерігалося у різноманітних оглядах художньої самодіяльності на рівні району та області. Так, 8 червня 1975 р. у рамках звітного концерту Сумського району брали участь ансамбль дівчат 2 курсу бухгалтерського відділення з піснею «Край берёзовый».

У рамках підготовки до обласного огляду-кункурсу агітбригад вихованці технікуму відвідали з концертами цілий ряд господарств Сумського району (колгоспи імені Горького, Щорса, Дзержинського), а на підсумковому концерті в с. Хотінь Сумський сільськогосподарський технікум зайняв перше місце. А 27 березня 1976 р. у приміщенні Сумської обласної філармонії відбувся огляд агітбригад області, де представники технікуму ввійшли в число кращих колективів.

Хорошим стимулом для формування цілісної, освіченої, різносторонньо розвинутої особистості був власний життєвий приклад відомих людей, які стали частими гостями у студентському колективі Це діячі культури, письменники, композитори, спортсмени та інші. 20 червня 1974 р. відбулася зустріч з письменниками Вадимом Бойком (м. Київ) і Лідією Соловйовою (м. Москва). 23 грудня 1974 р. у технікум завітали працівники кіно: режисер Ігор Вєтров, оператор Анатолій Ващенко та акторка Сільвія Сергійчикова, які представляли свої кінострічки «Сонячне коло» та «Земні і небесні пригоди». 14 квітня 1975 р. відбулася зустріч з письменником, учасником оборони Брестської фортеці Олесем Махначем, який розповів про дві свої книжки «Діти фортеці» та «Командир Східного фронту».

24 грудня 1975 р. у актовій залі відбулася зустріч з письменниками Євменом Доломаном та Олександром Кравцовим. А у січні 1976 р. відбулася зустріч-концерт, присвячена ХХV з’їзду КПРС, який підготували 110 учнів школи №44 м. Ашхабад, на якому були представлені пісні, танці, вірші.

4 квітня 1976 р. у клубі технікуму відбулася зустріч із Заслуженим артистом УРСР Володимиром Конкіним, який грав роль Павки Корчагіна у фільмі «Как закалялась сталь», а у березні 1976 р. – з українським композитором Лесею Дичко.

17 травня 1974 р. у актовій залі відбувся вечір, присвячений 175 річниці з дня народження О.С. Пушкіна, який підготувала викладач російської мови і літератури Олена Федорівна Росинська з допомогою студентів Ніни Лукаш, Людмили Ярмоленко, Валентини Божок, Павла Грищенка. За мотивами творчості великого російського поета було проведено вікторину, у якій перемогли Антоніна Доля та Любов Галкіна.

21 червня 1974 р. відбувся тематичний вечір на тему «Історія нашого міста». Про історію Сум розповів викладач політекономії Іван Іванович Рєзніков, значну увагу доповідач присвятив розвитку міста у V п’ятирічці. Після виступу присутнім запропонували концерт художньої самодіяльності. Тематика виступів також присвячувалась рідному краю: пісня «Рідна Сумщина», «Мій батьківський краю», вірші наших земляків Олекси Ющенка «Рідна земля», Якова Ратнера «Слово про Сумщину», викладача Ярослава Валентиновича Войтюка «Червона площа в Сумах» та інші.

Значна подія в історії навчального закладу сталася 2 липня 1974 р., коли відбулося святкове відкриття кімнати-музею В.І. Леніна, хоча сам музей почав працювати ще у 1969 р., про що свідчать записи в книзі відвідувачів. Згодом ця кімната використовувалась для різних заходів не лише на рівні навчального закладу, а й на рівні району і області.

12 вересня 1975 р. у клубі технікумі відбулася зустріч першокурсників зі студентами випускних курсів. Вечір розпочався з виступу командирів трудових загонів «Шукач-75» Михайла Привалова та «Комсомолець» Миколи Довганича. Про правила внутрішнього розпорядку в навчальному закладі розповіла викладач Олена Федорівна Рассінська; викладач Віра Петрівна Скрипник розповіла про професії бухгалтера і плановика. Захід закінчився концертною програмою для присутніх.

Для того, щоб студенти мали можливість реалізувати свої художні, творчі, технічні знання і здібності, кожного року проводились конкурси-огляди, виставки художньої і технічної творчості. У жовтні 1974 р. технікум зайняв перше місце на виставці технічної творчості учнів сільськогосподарських технікумів Сумської області, а з художньої творчості було зайняте друге місце. 14-17 грудня 1973 р. у технікумі проходила виставка студентської творчості на якій були представлені реферати зі спеціальних дисциплін, художня творчість, альбоми на різну тематику, вишивка, букети. Переможці були відзначені екскурсіями: за 1-е місце у м. Київ, за 2-е – у м. Полтаву, 3-є – м. Путивль.

Періодично гостями у технікумі були представники різних національностей. У рамках роботи клубу інтернаціональної дружби приїжджали студенти Сумського педагогічного інституту ім. А.С. Макаренка, уродженці Казахстану і Узбекистану. Гості розповіли про свої республіки, про освоєння цілини, про відновлення Ташкенту після землетрусу, а у наприкінці вечора відбувся концерт за участю студентів технікуму і гостей (21 грудня 1973 р.).

28 лютого 1975 р. пройшов вечір інтернаціональної дружби, на який запросили студентів та викладачів Рильського сільськогосподарського технікуму Курської області, а також студентів з Казахстану, що навчалися у Сумському педагогічному інституті ім. А.С. Макаренка. Присутні обмінялися досвідом здобуття освіти, розповіли про свої навчальні заклади, а в підсумку переглянули концерт, підготований сумськими студентами. А за кілька днів до технікуму завітали студенти з Перу та Колумбії, які навчаються у Москві. 15 травня 1975 р. відбулася зустріч з представником Болгарії Ангелом Козільовим.

Не менш активним і насиченим було і спортивне життя технікуму. У січні 1974 р. у м. Ромни проходили обласні змагання між технікумами, на яких студенти Сумського сільськогосподарського технікуму зайняли третє місце. 26 березня 1974 р. відбулася зустріч з баскетболу між студентами 2 курсу планового відділення та 1 курсу бухгалтерського відділення. Зустріч закінчилась перемогою першокурсників.

24-26 травня 1974 р. у Ромнах проходили обласні змагання з велоспорту, на яких Сумський район представляли студентки Галина Бор та Катерина Осіння та зайняли 1 місце. Згодом високий рівень підготовки було підтверджено на змаганнях між технікумами області.

22 грудня 1974 р. у технікумі проходили змагання з багатоборців з велосипедного спорту. У гості завідали команди ПТУ №2 і ПТУ №6. До програми були включені крос, згинання-розгинання рук в упорі, піднімання штанги, біг на 100 м. У командному заліку перше місце виборов технікум (Ніна Якушева, Галина Бор, Валентина Божок, Іван Костюченко, Сергій Доценко).

6-9 лютого 1975 р. у Глухові команда дівчат перемогла в обласній спартакіаді серед сільськогосподарських технікумів, а 12 лютого команда хлопців перемогла в районних змагання із зимового троєборства.

16-18 травня 1975 р. у м. Ромни пройшли змагання з велосипедного спорту в рамках обласної спартакіади між сільськогосподарськими технікумами. Команда дівчат у складі Надії Золотухіної, Ніни Якушко, Валентини Собко та Ніни Осінньої вибороли перше місце та отримали право захищати честь Сумської області на республіканських змаганнях.

16 жовтня 1975 р. відбулися фінальні змагання з багатоборства у рамках Всесоюзних змагань з ГПО серед студентів. Перше місце вибороли студенти 3 курсу планового відділення, а в особистому заліку серед хлопців переміг Михайло Привало, а серед дівчат Марія Парфило.

У січні 1976 р. команда технікуму з лижних гонок, за результатами яких студенти технікуму завоювали право представляти область на рівні республіканських змагань 12-13 лютого 1976 р., на яких 2 місце зайняла Валентина Рудик.

Навесні 1976 р. команда технікуму виступала на республіканських змаганнях з лижних гонок, що проходили в Карпатах та зайняли 5 місце.

29 травня 1976 р. у м. Ромни відбулися обласні змагання з велосипедного спорту, де Лідія Самусь, Ніна Якушко та Надія Золотухіна захищали честь Сумського району та зайняли перше місце й отримали право виступати на республіканських змаганнях у м. Кіровоград. За підсумками цих змагань вони зайняли 6 командне місце із 100 сільськогосподарських технікумів.

Велике значення у формуванні міцного колективу мали так звані «загальнодержавні трудові дні», на які пліч-о-пліч виходили і студенти, і викладачі, і співробітники. Зокрема, 24 лютого 1974 р. у навчальному закладі проходив «недільник», на якому розвантажували цеглу для будівництва житлового будинку для викладачів. 25 жовтня 1975 р. викладачі і студенти технікуму брали участь у міському суботнику, під час якого прибирали територію, саджали дерева, а студенти-випускники посадили березову алею від зупинки у бік джерела.

Для підвищення рівня практичної підготовки та покращення зв’язків з виробництвом студенти виїжджали на екскурсії або запрошували з лекціями провідних фахівців з різних напрямків сільськогосподарського виробництва. Зокрема, у червні 1975 р. студенти 2 курсу планового відділення відвідали Сумську державну сільськогосподарську дослідну станцію. Там вони оглянули машини для внесення добрив, різноманітні сіялки для боротьби зі шкідниками, зернозбиральні комбайни та іншу техніку. Побували на будівництві механізованої ферми великої рогатої худоби. А в березні наступного року відбулася лекція головного агронома Сумської обласного управління сільського господарства Ю.Д. Грязнова на тему «Досягнення науки і техніки у галузі рослинництва у Сумській області13 травня 1976 р. студенти технікуму відвідали Немішаєвський совхоз-технікум (Київська область) та Республіканську Виставку досягнень народного господарства (м. Київ).

Помітні досягнення, які слугували за ще одну візитівку навчального закладу, були літні трудові семестри. Наприкінці травня – на початку червня 1974 р. студенти 1 курсу працювали у колгоспі «Червоний прапор» (с. Басівка Сумського району), де пололи цукровий буряк. Одночасно студенти інших курсів виконували великий об’єм роботи в навчальному господарстві. Влітку 1974 р. трудовий загін технікуму «Комсомолець» працював на Кролевецькому овочесушильному заводі, де виробив продукції на 70 тис. руб. Одночасно студенти проводили культурно-масову роботу, під час якої організовувались концертні програми для працівників заводу та жителів с. Андріївка, бібілотеці місцевої школи подарували значну кількість книг, з учнями проводилися лекції, диспути, бесіди.

У той же час у с. Мала Ворожба Лебединського району на будівництві меліоративних споруд працював загін студентів технікуму під назвою «Шукач-74». У підсумку за високі показники та сумлінну працю були відзначені Михайло Журенко, Олександр Даниленко, Анатолій Волик.

На початку 1975 р. сільськогосподарський загін технікуму «Комсомолець» зайняв перше місце серед сільськогосподарських загонів Сумської області та отримав перехідний прапор і премію 200 крб. Серед кращих загонів був відзначений і інших загін «Шукач-74» та нагороджений почесною грамотою, вимпелом та програвачем.

На Овочеконсервоному заводі с. Стецьківка влітку 1975 р. працював загін технікуму «Шукач-75». Цього року командиром загону був Михайло Привалов. За місяць роботи студенти виробили продукції на 65 тис. руб., а середній показник на 1 члена загону становив 2670 крб. Крім того, загін узяв шефство над місцевими пенсіонерами і ветеранами Великої Вітчизняної війни, допомагав по господарству вчительці Коробовій, а також взяв участь у підготовці матеріально-технічної бази школи до нового навчального року. Одночасно студенти на заводі читали лекції, випускали стінгазети та давали концерти художньої самодіяльності.

Примітно, що студенти технікуму за спортивні здобутки, досягнення у художній самодіяльності, високі показники успішності систематично відзначалися цінними призами й поїздками в різні куточки країни. Це вносило дух змагальності, а головне формувало відчуття колективізму, згуртувало молодь.

Так, 27 вересня 1974 р. студенти 3 курсу планового відділення поїхали на екскурсію до міста Київ. Такою путівкою їх було відзначено за перемогу в конкурсі учнівської творчості. 3 листопада 1974 р. студенти групи №2 3 курсу бухгалтерського відділення за перемогу в конкурсі технічної творчості поїхали на екскурсію до Полтави.